Заклик твоєї дитини

Не давай мені все, про що я тебе прошу, бо це мене розбещує, іноді я просто випробовую тебе.

Не бійся бути зі мною рішучим і вольовим. Це потрібно мені, бо дає відчуття безпеки.

Не дозволяй мені набувати поганих звичок. Надіюся, що ти допоможеш мені виявити їх ще у зародку.

Не чини так, щоб я почував себе меншим, ніж я є. Бо тоді буду поводитися нерозумно і смішно, щоб здаватися "великим ".

Не картай мене у присутності інших. Найкраще мені допомагає, коли ти говориш зі мною спокійно і без свідків.

Не оберігай мене від наслідків. Мені потрібен також і гіркий досвід.

Не спричинюйся до того, щоб я вважав свої помилки гріхами. Це зачіпає моє почуття гідності.

Не переймайся надмірно, коли говорю: "Я тебе не люблю". Не тебе я не люблю, а твою владність, яка нищить мене.

Не переживай надмірно через мої малі недуги. Вони просто привертають твою увагу, яка мені потрібна.

Не бурчи. Якщо будеш це робити, то я боронитимусь, "вдаючи глухого".

Не обіцяй нерозважливо. Бо почуваюся дуже розчарованим, коли ти не виконуєш обіцянок.

Не забувай, що не можу проявити себе так добре, як би мені хотілося. Тому деколи я розминаюся з правдою.

Не переоцінюй моєї чесності. Це мене сковує, і я починаю говорити неправду.

Не змінюй своїх правил поведінки з огляду на обставини. Це викликає в мені неспокій і недовіру до тебе.

Не нехтуй мною, коли ставлю тобі запитання. Бо тоді я перестану тебе питати, а відповіді шукатиму деінде.

Не кажи, що мій страх і мої побоювання безпідставні. Вони справжні.

Не намагайся мене переконувати, що ти досконалий і непомильний. Бо переживаю глибоке потрясіння, коли виявляється, що ти не такий.

Не думай, що виправдання переді мною є нижче твоєї гідності. Чесне виправдання пробуджує, в мені велику сердечність до тебе.

Не забувай, що я люблю експериментувати. Не забороняй мені робити досліди, бо без цього не буду розвиватися!

Не забувай, що я швидко росту. Напевно, тобі тяжко іти зі мною крок у крок, але прошу, тебе, постарайся.